карадазький заповідник реферат

Рослинний свт заповдника надзвичайно багатий  представлений трьома поясами: вд рвня моря до 250 м - поясом степв, чагарникв  рдколсся; вд 250 до 450 м - пухнастодубових лсв  вище 450 м - скельнодубових  грабових лсв.

Клмат Карадагу  перехдним вд субсередземноморського до степового, помрно теплого, сухого, характерного для степово частини Криму. Середня температура лютого дорвню +1,5`С, липня - +23,8`С при абсолютному максимум +40`С  мнмум -24`С. Перод з снговим покривом у прибережнй зон трива в середньому 21 день, а в горах - до 65 днв. Температура води в мор змнються вд 5 до 22 `С.

Ландшафт заповдника особливо вража свою незвичайнстю  самобутнстю. У заповднику охороняться диний у ґвроп масив юрського пероду з типовими рисами вулканчно дяльност, до якого пдходять степи рвнинного Криму. Вулкан  природним музем мнералв - сердолку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, рзно форми  вдтнкв. Дуже мальовничою   берегова смуга заповдника з численними, надзвичайно краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточен стрмкими скелями.

За фзико-географчним районуванням територя заповдника вдноситься до Кримського грсько-лсового краю Кримсько грсько ландшафтно крани, а рослиннсть згдно з геоботанчним районуванням - до Грськокримського округу Грськокримсько пдпровнц ґвксинсько провнц Середземноморсько лсово област.

В установ працюють 106 чоловк, з них у науковому пдроздл - 44, у служб охорони - 20 чоловк.

Заповдник створено з метою збереження ункального природно-мнералогчного комплексу, посилення охорони  вивчення рдксних видв флори  фауни в урочищ Карадаг.

Вперше науково обAрунтував необхднсть заповдання ц мсцевост ще у 1922 роц академк О.А. Павлов, який вважав, що оригнальн форми рельфу та пейзаж Карадагу можуть посперечатися з найвдомшим у свт Йллоустонським нацональним парком США. Спочатку Карадаг отримав статус пам"ятки природи мсцевого, потм республканського значення, а в 1979 роц згдно з постановою Ради Мнстрв УРСР вд 9 серпня 1979 року 386 - державного заповдника. Площа Карадазького природного заповдника становить 2874,2 га, з них 809,1 га - акваторя Чорного моря. Площа його охоронно зони становить 960,9 га (20,9 га суходолу  940,0 га морсько акватор).

Це один з найпримтнших та наймальовничших куточкв Криму. Вдомий дослдник Тавриди К.¶. Габлиць, а потм академк П.С. Паллас першими звернули увагу на свордну, екзотичну красу Карадагу. А.А.Прозоровський-Голцин у 1881 роц виявив його вулканчне походження, а А.Е. Лагоро склав першу геологчну карту. Систематичн науков дослдження Карадагу розпочалися на початку ХХ столття, коли Т.¶. Вязмським у 1914 роц була створена Карадазька наукова станця.

Розташований Карадазький заповдник у пвденно-схднй частин Кримського пвострова на вдстан 36 км на пвденний захд вд м. Феодос мж Отузькою (на пвденному заход)  Коктебельською (на пвнчному сход) долинами  мж населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.

Поштова адреса: 98188, Автономна Республка Крим, м. Феодося, с. Курортне, вул. Науки, 24 Тел.: (06562) 2-62-12 E-mail: karadag@ukrpost.ua

Розташування: Автономна Республка Крим, м.Феодося Площа: 2874,2 га Пдпорядкування: Нацональна академя наук Украни

Реферат на тему Карадазький природний заповдник

Описання роботи:

Кльксть переглядв:

Кльксть завантажень:

Охорона природи, екологя

Карадазький природний заповдник - Реферат

Реферати укранською мовою | реферати на укранськй мов

        Карадазький природний заповдник | Реферат

Карадазький природний заповдник | Реферат